Мангольд листкова листовий червоний 3 г Seedera

Найчастіший сорт мангольда, що трапляється в городах. Гарний овоч — зелене листя з яскравими, червоними прожилками, середньо-хвильові. Черешкова частина червоного кольору, його довжина зазвичай 25-30 сантиметрів. Ранній термін дозрівання, придатне для їжі листя, можна їсти вже за 30 днів після посіву. Повний термін вегетації становить 90 днів. Смакові якості гарні, використовується в сирому та вареному вигляді.

Грунт потрібен добре дренований, родючий. Рослина не переносить перезволоження. Найкращі попередники — цибуля, огірки, пасленові. Вегетативний сезон листового мангольда триває до 70 днів, а черешкового — 90-100 днів.

Як дворічний, мангольд, посаджений під зиму, виросте рано навесні та дасть вітамінну, поживну зелень.

 

Салатну культуру можна садити тричі за сезон:

• На початку травня, як буряк прямо в ґрунт;
• Усередині літа, насінням (попередньо набухлими у воді);
• Наприкінці жовтня, підзимань посів здійснює сухі перерізи.

Сеют рядами:

• Черешкові різновиди (міжряджання 30-40 сантиметрів, а між рослинами — до 10 сантиметрів відстань). Глибина закладення насіння 3 сантиметри.
• Аркуш — між рядами залишають 20-25 сантиметрів, а між насінням — 7-10 сантиметрів.

Коли завершиться сезон, деякі кущики можна викопати та посадити в горщик, поставивши вдома, на підвіконник.

хазуємо за мангольдом

Умови, необхідні для вирощування цієї культури, містять:

• Поливання. Вологолюбна рослина потребує регулярного, рясного поливання. Інакше, його листя й черешки стають грубуватими та накопичують нітрати. Полив здійснюється у ранкові або вечірні години, особливо в період інтенсивного росту. Не можна допускати застою вологи.
• Прополка. Посіви загущуються з часом і вимагають свободи для коренів і надземної частини для вільного доступу поживних речовин. Тому мангольдові плантації потребують постійного прополці та проріджуванні. Обов'язковою умовою є розпушування грядок, для насичення киснем кореневих частин рослини.
• Підживлення. Під час вегетативного сезону листовий буряк потрібно підживити комплексним добривом 2-3 рази. Можна поливати настоєм скошеної трави.
• Сонячне світло. Мангольд дуже вимогливий до освітлення, любить відкриті, світлі місця. Погане освітлення може також сприяти виникненню нітратних накопичень. Щоб позбутися критичної маси шкідливих речовин, черешки та листя занурюють у воду на кілька хвилин. Це допоможе вивести більше половини нітратів.

 

Хвороби, шкідники

Рослина стійка до захворювань овочів. Іноді листовий буряк вражається борошнистою росою (грибкове утворення молодих стебел). У разі появи білого борошнистого нальоту, забруднене листя треба викинути. У разі появи бурякової тлі або інших типів шкідників, поливають посадки настоєм репчастої цибулі, попілом або тютюном.

Корисні властивості та застосування

Вміст вітамінів у мангольді не менший, ніж у звичайній їдальні. Молоде листя і стебла містять вітаміни: С, К, групи B, PP, Р. Такі мікроелементи, як калій і кальцій, фосфор, літій і залізо. Органічні кислоти, вуглеводи та каротин — це повноцінний перелік корисних складників овочевої культури.

Листовий буряк — низькокалорійний, дієтичний продукт (як у готовому, так і в сирому вигляді), незамінний у разі таких захворювань:

• Як кровоочисний засіб, що виводить залишки антибіотиків та інших ліків з організму;
• Оздоровлює серцево-судинну систему, нормалізує тиск, слугує для запобігання атеросклерозу;
• Виводить з крові нерозчинні солі, покращуючи роботу печінки та підшлункової залози;
• Стимулює імунітет, полегшує перебіг діабету;
• Позбавляє організм залишків опромінення;
• Сприятливий для росту дитячого організму;
• Незамінний під час анемії.

Добре вживати свіже листя мангольда в сирому вигляді, особливо якщо рослина молода. Овощ варять, квасят, запікають, маринують, заморожують. Він слугує основою для омлетів, запіканок, крихт і салатів. Так звану римську капусту використовують для приготування голубців, пирогів, варять у борщі та розсольнику. Діапазон застосування різний, великий рецептів приготування є багато.

Важливо! Регулярне вживання у великій кількості, особливо в сирому стані, небажано людям, з захворюванням нирок, сечових і жовчовивідних шляхів. Оскільки в рослині міститься щавлева кислота (кристалізується в організмі) і вітамін К (згущує кров).